Як знайти ідеальну температуру приміщення?
Взимку температура в приміщенні має бути достатньо високою для комфорту, але достатньо низькою, щоб не завищувати енергетичні витрати. Орієнтуючись на гасло: так тепло, як потрібно, і так прохолодно, як можливо – ми розуміємо, що пошук «ідеальної» температури відіграє велику роль. Тож у данній статті спробуємо розібратись у цьому питанні.
Фізіологія: Як температура в приміщенні впливає на людину?
Дослідження однозначно підтверджують, що температура в кімнаті може впливати на самопочуття мешканця – на його психіку, продуктивність та фізичний стан. Якщо занадто холодно й неприємно, людина іноді почувається хворою і сумує за домашнім комфортом. Якщо занадто тепло, це може призвести до втоми і млявості, а також до головного болю чи загальної слабкості. Навіть якщо зовсім не зважати на витрати на опалення, пошук ідеальної температури в приміщенні має велике значення для самопочуття людини. А тому, хто знає, скільки зекономлених грошей йому приносить кожний градус, на який знижується стовпчик термометра, буде ще легше зрозуміти важливість цього питання.
Не існує одного конкретного значення температури, ідеального для всіх: велику роль відіграють звички та індивідуальні властивості мешканців. Тому, хто лежить на дивані чи працює за столом, скоріше дасться взнаки низька температура, ніж його сусіду, який грається з дітьми чи просто активно рухається по квартирі. Фахівці визначають ідеальну температуру в житлових приміщеннях у проміжку між 20 і 24 градусами Цельсія. Якщо казати ще точніше, 22 градуси – майже завжди гарний орієнтир. У спальних кімнатах зазвичай трохи холодніше, бо тут людина накривається ковдрою, і тепло, віддане тілом, зберігається під нею. Тут вистачить 18-19 градусів. Але такі параметри, як одяг, харчування, фізична активність і навіть власна вага завжди грають певну роль.
Економія: Як температура в приміщенні переноситься на енергетичні витрати?
Восени, взимку і протягом великої частини весни надворі холодніше, ніж у приміщенні – це зрозуміло. Частину цієї різниці можуть покрити теплоізоляція і тепло, яке віддають побутові прилади й самі мешканці. Але більша частина покривається за допомогою опалювальної системи. Зрозуміло, що тут виникає пряма залежність із витратами на опалення. Діє просте правило: чим вищою є встановлена бажана температура, тим більші витрати йдуть на її досягнення та утримання. Змінними, які впливають на величину витрат, є теплоізоляція, розміри вікна, через яке тепло втрачається, та переохолоджені приміщення, в яких треба спочатку прогріти внутрішні стіни, меблі та підлогу.
Якими високими можуть бути додаткові витрати на підвищення температури, показує такий коефіцієнт: за кожний додатковий градус Цельсія слід заплатити зайвих 6 відсотків. Якщо площа для опалення велика, і витрати вже досить високі, то цей приріст також виростає у значну суму – при тому, що різниця в один градус не завжди відчутна. На термостатах систем опалення аналогової моделі температура у 21 градус Цельсія приблизно відповідає третьому ступеню. П’ятий ступінь зазвичай налаштований на 28 градусів. На цифрових термостатах температуру в приміщенні можна налаштувати краще й точніше. При цьому процес можна автоматизувати, що дозволяє уникнути переохолодження кімнат – щоб потім нагріти їх швидше і з меншими витратами. Загалом слід уникати переохолодження приміщень. Температура повітря в них нагрівається лише після того, як прогріються меблі й усе інше.